Статті

Блаженне упокоєння Преподобного Іова

Наближався кінець життя й праці преподобного Іова, наближався скорим кроком. Мав уже сто років, бачив страшне Берестечко, але глибоко вірив, що унії прийшов кінець... Бодай на козацькій землі...
За тиждень до смерті, ще 21 жовтня 1651 року Іов передрік, коли саме він помре. Та ось наступив і передбачений вівторок 28 жовтня. Преподобний ігумен побожно відслужив свою
 
1 Ігумен Інокентій. «Православний Вісник». Львів, 1951. Ч. 1. С 26.
 
останню Святу літургію, причастився Христових таїн, і по службі став любовно прощатися зо всією братією монастиря, кожному низько вклоняючись, і в кожного смиренно просячи прощення. А по цьому тихо пішов у свою бідну келію, спокійно поклався, — і: «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене!»
І непомітно відійшов у вічність, щоб там упасти на коліна і ревно молитися перед самим Господом благальною молитвою всієї збідованої України:
— Господи, спаси Благочестивих і вислухай нас!1
Преподобного Іова поховали в монастирськім садку, якого він насадив і плекав своїми руками. Це той садок, що на південь від монастиря.
Слава про чеснотне життя Почаївського ігумена давно вже котилася по всій Волині, і всі його вважали ще за життя за людину святу. Вістка про впокоєння Іова покотилася скрізь, і на його похорон зібралося безліч народу, —народ ховав свого улюбленого народного Святого, свого міцного оборонця проти унії, свого щирого богомольця, і всі ревно плакали...
І багато людей вже тоді сподобилися бачити, як сяяло світло з могили Святого.
Ще за два роки перед своєю смертю преподобний Іов указав свого наступника на ігуменстві — ієромонаха Самуїла Добрянського. Браття по смерті Іова обрали собі ігуменом справді о. Добрянського, і він керував монастирем до 1659 року.
 
1 Благочестивий — це православний. Це моління запровадив до церкви митрополит Петро Могила проти уніятів.

За  матеріалами сайту http://www.hram.kiev.ua.

Посилання: http://www.hram.kiev.ua/index.php?mode=books&cat=13&parent=868&id=875